8 клас Зарубіжна література

Підучник самий перший https://pidruchnyk.com.ua/868-zarubizhna-8-kovbasenko-nova-programa.html 

04,09

Тема. Література і культура. Роди літератури  (епос, лірика, драма), їх характерні ознаки.

Мистецтво — це вид духовного освоєння дійсності людиною, що має на меті формування й розвиток її здатності творчо перетворювати довкілля і саму себе за законами краси.

Види мистецтва: 

Просторові: Архітектура, Скульптура, Живопис.

Часові: Література, Музика, Танці, Пантоміма.

Синтетичні: Театр,Кіно, Телебачення.

Література— сукупність писаних і друкованих творів певного народу, епохи, людства; різновид мистецтва — мистецтво слова, що відображає дійсність у художніх образах, створює нову художню реальність; результат творчого процесу автора, зафіксований у відповідному тексті за допомогою літер.

Рід літератури — це частина творів літератури (у тому числі й усної народної творчості, або фольклору), для яких спільною є специфіка зображуваного в них життя й характер його подання в словесному матеріалі.

Лірика — один із трьох основних літературних родів, у якому життя відображається через передання почуттів, думок, переживань людини (ліричний герой) за певних обставин, під впливом певних подій. Специфікою лірики є те, що в ній з особливою виразністю виявляється емоційне ставлення автора (або ліричного героя) до об’‎єкта зображення й сюжет фактично відсутній. 

Драма (від грец. drama — дія) — рід, який об’‎єднує твори, що змальовують світ у формі дії, яка розгортається через діалоги і монологи дійових осіб. Драматичні твори здебільшого призначені для сценічного втілення.

Епос (від грец. epos — слово, розповідь) — один із трьох основних родів художньої літератури, який об’‎єднує твори, орієнтовані на зображення зовнішнього світу, розповідь про людей (персонажі, герої) і події від третьої особи й найчастіше репрезентовані прозою.


Д.З. Запишіть табличку у зошит





 06,09
Тема. Літературний процес. Основні літературні епохи, напрями, течії.
Літературатурний процес – це розвиток літератури, який характеризується змінами у стилях і напрямах художньої творчості.
Літературна епоха – історично сформований етап літературного процесу, що відрізняється внутрішньою єдністю всіх елементів на основі спільності стилю.
Літературатурний напрям – це ідейна спільність групи письменників у певний період часу(поділяються на течії або школи)
Літературна течія – це сукупність принципів і прийомів, спільних для письменників певного літературного напряму.
Основні  літературні епохи, напрями:
АНТИЧНІСТЬ - VІІІ ст. до н.е. – V ст. нашої ери 
СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ - ІV – ХІV  ст.
ВІДРОДЖЕННЯ(РЕНЕСАНС) - ХІV – п. ХVІІ ст.
БАРОКО - ХVІ – ХVІІ ст.  
КЛАСИЦИЗМ (напрям) - ХVІІ – п. ХІХ  ст.
ПРОСВІТНИЦТВО - к. ХVІІ – ХVІІІ ст.
РОМАНТИЗМ - к. ХVІІІ – перша половина ХІХ ст.  
РЕАЛІЗМ - 2-га половина ХІХ ст.
МОДЕРНІЗМ - к.ХІХ – сер. ХХ ст.
ПОСТМОДЕРНІЗМ - Друга половина ХХ ст. до наших днів.

Д.З всі конспекти. прочитати конспект 4 рази



11,09,23
Тема: Загальнокультурне значення священних книг народів світу, найвідоміші з них. Священні книги як вихідна основа світових релігій, етичних уявлень, мистецтва різних народів.

Священні книги

Веди

Біблія

Коран

Переклад

знання

книги

зібрання Божих одкровень

Релігія

Індуїзм,буддизм

християнство

іслам

Форма існування

Усна, а пізніше писемна

писемна

Усна, а пізніше писемна

Мова створення

санскрит

давньоєврейська, арамейська, давньогрецька

арабська

Час створення

з середини II тисячоліття до н.е. до початку І тисячоліття до н.е.)

Найдавніші епізоди з'явилися в Х-ІХ століттях до н.е.

в IV столітті нашої ери

Жанрове розмаїття текстів

Гімни, вірші, молитви, міфи

Притчі, молитви, міфи

Релігійні накази і проповіді,притчі, молитви

Образи та сюжети

Вішну, Шива, Брахма та його сини,

Авраам, Йосип,Ной, Ісус

Ібрахим, Йусуф, Нух


Подивтіься відео Святі книги


12,09,23

Тема. Веди (огляд)  як памятка індоєвропейської словесності ІІ-І тис. до н.е. Образи ведійської міфології (боги, напівбоги, герої, ворожі сили, символи та ін.) Космогонічні міфи Вед.

Веди (мова написання - санксрит -  veda) – знання, священне знання, що існує довіку.

Сакральне -  (від лат. sacrum - священне) - все те, що відноситься до культу, поклоніння особливо цінних ідеалам.

Веди складаються з 4х збірників (сам-хітів):

1. Рігведа - збірка гімнів.

2. Самаведа - збірник пісень.

3. Яджурведи - опис ритуалів, правила жертвоприношення.

4. Атхарваведа - збірник заклинань жерців.

У ведах нараховується 33 тисячі різноманітних богів.

Послухайте мантру Ганеши — в індуїзмі бог мудрості і благополуччя, багатства і достатка.   Пісня веди   Сконцентруйте своє внутрішнє «я» на звуках для просвітлення та щастя, а також для хорошого здоров'я, процвітання, звичайного багатства та успіху. 

Завантажте піручник https://pidruchnyk.com.ua/868-zarubizhna-8-kovbasenko-nova-programa.html  читати стр 8-12


20,09,23

Тема. Біблія як основа двох релігій – юдейської і християнської. Зв'язок Біблії з історією і міфологією.

Запишіть конспект 

Завантажте піручник https://pidruchnyk.com.ua/868-zarubizhna-8-kovbasenko-nova-programa.html  зробіть конспект стр 13.

Читати стр 13-15

27. 09,23

Тема. Біблія. Старий Заповіт. Міфи «Створення світу»,  «Каїн і Авель».  Морально-філософський зміст біблійних сюжетів і образів. Ключові ідеї  Старого Заповіту.
Структура Старого Завіту:
Доісторичні книги
Історичні книги
Навчальні (поетичні) книги
Пророчі книги
Старий Заповіт або Старий Завіт — перша частина Біблії, що за обсягом складає близько трьох четвертих усієї Біблії. Старий Заповіт нараховує 46 книг, написаних переважно староєврейською мовою. У них розповідається про створення світу, гріхопадіння, взаємини Бога з вибраним ним народом Ізраїлю.

Домашнє завдання: читати легенду створення Світу та притчу "Каін і Авель" стр. 15-18


02. 10,23

Тема. Біблія. Старий Заповіт. 10 заповідей. Афоризми Старого Заповіту.
подивіться мультфільм 10 заповідей


08.10,23

Тема. Мудрість та повчальність євангельських притч (Притча про сіяча. Притча про блудного сина. Притча про загублену вівцю й загублену драхму).

У Священному писанні Євангелія (їх чотири) посідають особливе місце. Записали їх ті, хто особисто знав Ісуса або його учнів, покликаних ним для виконання священної місії: Матвія, Марка, Луку, Іоанна.
Кожне з Євангелій по-своєму розповідає про одні й ті самі події: народження Христа, його життя, проповідування та мученицьку смерть заради інших людей.
Христос навчав людей притчами: «Відкрию у притчах уста свої, розповім таємниці від почину світу». 

Знайдіть самостійно у ютюб та подивтіься такі принчі: 1. Притча про сіяча. 2. Притча про блудного сина. 3. Притча про загублену вівцю й загублену драхму


11.10,23
Тема. Коран (огляд) – головна книга ісламу. 
Кора́н (араб. أَلْقُرآن‎ — Qur'ān — збір, зібрання (Божих одкровень) або виразне читання) — головна священна книга мусульман й перша писемна пам’ятка арабської літератури.
 Текст Корану налічує 114 глав – сур. Слово “сура” дослівно означає “ряд каменів, цеглин у стіні” – так Мухаммед називав кожне своє одкровення.
Сури поділяються на аяти (вірші). 
Слово «аят» має значення «знамення», «диво». 
Кількість аятів у сурах може бути від 3 до 286.

Домашнє завдання: Читати стр 24-28


16.10,23
Контрольна робота
Код доступу 3151316



18.10,23
Тема. Античність
Період античності охоплює тринадцять століть – від VІІІ ст. до н.е. до V ст. н.е. 
Антична література (antiquus лат. «давній») - літ. стародавніх греків і римлян, яка розвивалася в басейні Середземного моря (на Балканському та Апеннінському півостровах та на прилеглих островах і узбережжях). 

Етапи розвитку давньогрецької літератури:
I. Архаїчний період (до VII ст. до н.е.),  поеми Гомера «Іліада» та «Одіссея».
II. Класичний період (VII ст. до н.е. — IV ст. до н.е.) Есхіл, Софокл та Евріпід.
III. Елліністичний період (кінець IV—II ст. до н.е.) Набуває поширення побутова комедія та інтимна лірика. Давньогрец.«еллін», «грек». Еллада — це самоназва Греції грецькою мовою.
IV. Римський період (середина II ст. до н.е. — IV ст. н.е.).  Сатира та історіографія, виникає новий прозовий жанр, названий пізніше романом.

Етапи розвитку римської літератури:
I. Література епохи Республіки (до 31 р. до н.е.).
Розвивається фольклор (міфи, історичні легенди, народна поезія), авторські зразки ораторського мистецтва, комедії, філософських творів і лірики.
II. Література епохи Імперії (до кінця V ст. н.е.).
Другий етап представлений найяскравішими досягненнями давньоримського красного письменства. Геракл, Одіссей (тільки під іншими іменами — відповідно Геркулес й Улісс). Особливого розквіту римська література досягає наприкінці І ст. до н.е. — на початку І ст. н.е. Цьому сприяла діяльність імператора Гая Октавіана Августа. Саме в цей час творять такі видатні поети, як Овідій, Вергілій, Горацій. Цей період називають віком Августа, або золотою добою римської літератури.

У літ. виділяють три основних літ. роди: епос, лірику і драму.
Жанри літератури: епічна поема, трагедія, комедія, ода, елегія, сатира, епіграма, новела, роман. 
 
Історичне значення античної літератури у світовому процесі настільки велике, що європейська література неодноразово зверталася до античності як до творчого джерела, з якого черпалися теми і принципи художньої обробки.  

Епос (від грец. έπος — «слово, оповідь») означає рід літератури, в основі якого — оповідь про події. Крім того, епосом називають оповідну поезію, яка зародилась у глибоку давнину й зображає героїчні події, діяння певного персонажа (у цьому разі найчастіше вживають словосполучення героїчний епос).

читати стр. 29-33


25.10,23

Тема. Гомер та його значення в історії розвитку європейських літератур. Міфологічна основа гомерівського епосу. «Іліада» (огляд ) («Двобій Ахілла і Гектора», «Пріам у Ахілла»). Образи Ахілла і Гектора (порівняльна характеристика образів). Гуманістичнийй зміст «Іліади». Катарсис

подивтіься урок https://www.youtube.com/watch?v=_IcZELK5N-A ;

https://www.youtube.com/watch?v=t7-xJUSkK8U&list=PLuKEIL5ZUv-X7IYNt0z4owAlvKhpa8LWg&index=9    ;


30.10,23

Тема. Особливості розвитку і види лірики в Давній Греції.

Тіртей (VІІ ст. до н.е.) «Добре вмирати тому…».  Ідея захисту рідної країни в елегії. Античний ідеал героя. Авторська позиція.

У вірші «Добре вмирати тому» Тіртея змальовані дві долі людини-воїна.

Хоробрий воїн: може загинути, але ця смерть почесна, тому що вона заради батьківщини та своєї сім’ї.

Воїн-зрадник: буде вигнаний з полісу, стане жебраком і буде поневірятися разом із своєю сім’єю, не знайде ані пошани, ані жалю, ані співчуття

Автор поезії хоче довести, що почесніше бути хоробрим воїном і загинути у славі, за свою Батьківщину, аніж осоромитися самому і заплямувати, зробити удвічі нещаснішою свою сім’ю.

Тіртей доводить що іншого виходу немає: якщо ти чесна людина, то повинен захищати свою батьківщину. Поет славить відважних, що полягли в перших лавах захисників рідної землі.  Слова «добре вмирати тому» сповнені мужності, сміливості. Людина, яка їх написала, по­винна бути готовою вмерти заради визволення вітчизни. Недарма ж є перекази, що його слово сильніше від зброї. Так, воно пробуджує відвагу, любов до рідного краю.

Експрес-урок https://www.youtube.com/watch?v=4d7yMtwSePM ;

подивтіься відео https://www.youtube.com/watch?v=YMQpt_K6oY0&list=PLuKEIL5ZUv-X7IYNt0z4owAlvKhpa8LWg&index=10


01.11.23

Тема. Сапфо (VІІ-VІст. до н.е.). «До Афродіти» («Барвношатна владарко, Афродіто…»). 
Матеріали до уроків: Біографія https://www.youtube.com/watch?v=n2QHqWbg5Zw 
Це хвалебна пісня античної поезії. У творі багато звернень до богині, перераховуються її подвиги, використано багато художніх троп. Античний гімн зазвичай закінчувався молитвою або закляттям, як і у вірші Сапфо. Властиві емоційна насиченість, нагромадження окличних речень, звернень, повторів.
Лірична героїня закохана, нове почуття приносить їй тугу, вона звертається до Афродіти із закликами і молитвами, сподіваючись на щастя
Вірш «Барвношатна владарка, Афродіто…» присвячений Афродіті, в якої лірична героїня просить

О, прилинь ізнов, од нової туги
Серце урятуй, сповни, що бажаю,
Поспіши мені, вірна помічнице,
На допомогу.

Тема. Пýблій Верґíлій Марóн   (70-19 рр.до н.е).  “Енеїда”.
«Енеїда» Вергілія, написана під враженням поем Гомера, значно вплинула на римську та європейську поезії, ставши для них у свою чергу взірцем для наслідування. Творчістю Вергілія захоплювався Данте й використав «Енеїду» у своїй «Божественній комедії». Поему Вергілія переробляли і пародіювали в різних європейських літературах, в тому числі і в українській: широко відома «Енеїда» І. П. Котляревського.
подивться відео https://www.youtube.com/watch?v=c4_nz-FyWLY

13.11.23
Тема. Есхіл (бл. 525 – бл. 456 рр. до н.е.). «Прометей закутий».  
Головні герої “Прометей закутий”
Влада й Сила — слуги Зевсові.
Гефест — бог-коваль.
Прометей — титан. Прометей – мужній, людяний, захищає, навчає, страждає, несправедливо покараний за добро, богоборець.
Океан — титан.
Хор Океанід — дочок Океанових.
Іо — діва-телиця, дочка Інахова.
Гермес — вісник Зевсів.
Драма починається з того, що Гефест, бог ковальського мистецтва та вогню, за наказом Зевса, владики богів, приковує титана Прометея до скелі. Воля Зевса зумовлена тим, що Прометей розгнівав його. По-перше, титан викрав вогонь у богів і віддав його людям. По-друге, Прометей знав і не хотів виказувати Зевсу таємницю про те, у чому полягає загроза його пануванню. А саме: що від Зевса у Фетіди може народитися син, який буде сильнішим за батька, а отже зможе скинути його з трону. У ході вистави з ув’язненим розмовляє Гермес. А також Океан — титан, який на відміну від Прометея, таки скорився Зевсові, та царівна Іо, коханка Зевса, обернена ревнивою Герою на телицю, яку у вигляді ґедзя переслідує тисячоокий Аргус. Вистава супроводжується співом хору, який складається з німф-океанід
П’єса закінчується тим, що нескорений Прометей рішуче повідомляє Гермесу, що не збирається принижуватися перед Зевсом і розповідати йому будь-які таємниці. За це Громовержець під акомпанемент грому і блискавок скидає скелю, до якої прикутий титан, у безодню.

15.11.23
Тема. Квінт Горáцій Флакк (65-8 рр. до н.е.). “До Мельпомени”.
Ода – це вірш, що виражає піднесені почуття, викликані важливими подіями, діяльністю історичних осіб.
Тема – безсмертя мистецтва.
Мельпомена – це муза трагедії. Але спочатку розумілася як муза пісні взагалі.
У вірші 16 рядків, він написаний малим асклепіадовим віршем.
В оді «До Мельпомени» поет упевнений, що є пам’ятники, яким не загрожують ні дощі, ні буревії. Вони — у пам’яті людей, адже йдеться про найкращих, найзнаменитіших діячів в історії людства. Вони — у поетичних рядках, що переживуть віки, бо написав їх талановитий поет.)
У вірші присутні автобіографічні відомості «Я — славний з убогого» — Горацій нагадує про своє «заплямоване» походження: адже він був сином колишнього раба.)
У вірші Горацій згадує про заслугу в галузі поетичного мистецтва. «Вперше скласти зумів по-італійському Еолійські вірші» — це означає, що Горацій писав латиною, використовуючи віршові розміри, винайдені Сапфо, Архілохом, Алкеєм.)
«До Мельпомени» незвичайний вірш, автор зводить пам’ятник собі сам, не чекаючи, доки його увічнять у мармурі чи бронзі. Поет настільки упевнений у своєму таланті, що вважає себе гідним лаврового вінка Мельпомени.

20.11.23
Тема. Пýблій Овíдій Назóн (43 р. до н.е. – бл. 18 р.н.е.). Поема  «Метаморфози» в 15 книжках, 11998 віршів.
Сюжети про перетворення розповідають про виникнення зірок, тварин, рослин, рік, джерел, скель, людей. Поєднавши багато метаморфозразом, Овідій написав поему, що пояснює походження усього світу.
Поема Овідія «Метаморфози» містить прихований докір людству, яке «проміняло золото на залізо», перетворило блаженний земний рай на пекло.

Сюжет поеми рухається від створення світу, що є першим перетворенням початкового хаосу в космос, до сучасних Овідію часів. У другій частині твору з’являється думка про погіршення людського роду з плином часу. Як і в міфолологіях багатьох народів світу, розбещенність людей призвела їх до всесвітнього потопу. В Овідія цей мотив розроблений за грецьким міфом про Девкаліона і Пірру. Саме від них пішло нове покоління людей. На їхнє прохання знову населити землю людьми Юпітер наказав їм набрати каміння й кидати через голову. Каміння, яке кидав чоловік, «обернулося на мужів», а те, що розкидала жінка, «набрало жіночої статі». У книзі систематизовано оповіді про перетворення відомих міфологічних героїв: красеня Нарциса, який так довго милувався своїм відображенням у воді, що перетворився на квітку, Орфея та Еврідіку, Пігмаліона тощо. Останні частини поеми присвячені міфологічній історії Риму, яка виводиться з часів Троянської війни і до появи в Італії перших поселенців. Закінчується твір похвалою на адрес у Юлія Цезаря та Августа, які обожнюються й оголошуються покровителями Риму.


29.11.23
Контрольна робота №2

Дайте відповідь на тести.
1. Хто є автором «Іліади»?
А) Гомер
Б) Есхіл
В) Тіртей
Г) Сапфо

2. Антична література постала на грунті…
А) єгипетських міфів
Б) літературних казок
В) давньогрецьких міфів
Г) народних пісень

 3. В заслання імператор Август вислав:
А) Есхіла
Б) Публія Вергілія Марона
В) Публія Овідія Назона
Г) Квінта Горація Флакка

Дайте відповідь на запитання, поєднайте.

4.  Чиї твори належали до декламаційної лірики,сповнені високих почуттів елегії воєнної тематики, які зміцнювали моральних дух співвітчизників поета, закликали до мужності і хоробрості?

5. Встановіть відповідність між автором та твором

1. Есхіл

А «Енеїда»

2. Публій Вергілій Марон

Б «Сумні елегії»

3. Квінт Горацій Флакк

В «До Мельпомени»

4. Публій Овідій Назон

Г «Прометей закутий»
 
Дате відповідь за запитання.
6. Дайте визначення поняттю «елегія»
7. Про що йдеться в поемі «Одіссея»? Коли вона виникла і була записана?
8. Дайте визначення поняттю «комедія» як драматичного твору.

Напишіть міні-твір (8 -10 речень) на одну з тем:
* Прометей як «вічний образ» світової культури
* Тема вигнання в поезії Овідія
* Утілення ідеалів античного героя в поемах Гомера
* Тема кохання в античній літературі

06.12.23
Тема. Лі Бо 801-762 - Китайський поет.
1- Вивчити напам'ять.
Печаль на яшмовому ґанку.

На яшмових сходах

біліє холодна роса. —

Промокли панчохи.

Пливуть мовчазні небеса.

Дивлюсь крізь фіранку

На місяць осінній печальний, —

на тихій воді він тремтить

і повільно згаса.

Тема. Фу Ду  712-770 -Китайський поет.

2- Вивчити напам'ять.

Пісня про хліб і шовк.

У Піднебесній, по Китаю всьому,

Є тисяч десять міст, мабуть;

Але чи є хоча б одне, в якому

Не славилася б воїнів могуть?

А що, якби серпи, мотики й рала

Повикувати нам з блискучих лат,

Аби вони покірно оборали

Цунь поля запустілого улад?

Гіркі ридання вже не поливали б

Ту землю, де гула страшна війна.

Чоловіки б із піснею орали,

Жінки б наткали з шовку полотна.


25.12.23

Тема. Омар Хайям. (18 травня 1048 — 4 грудня 1131) — перський поет, математик, філософ. Представник жанру рубаї. Народився у Ірані, писав трактати по алгебрі, фізиці,  геометрії, астрономії. Популярність здобув завдяки книзі рубаїв “Рубайят”. Митець був доглядачем обсерваторій у Малік-шаха. Його головний девіз “хай живе життя!”

подивтіься відео https://www.youtube.com/watch?v=ICJ97xpRFc8&list=PLuKEIL5ZUv-X7IYNt0z4owAlvKhpa8LWg&index=19

запишіть 10 улюблених цитат Омара Хвйяма


24.01.24

Тема. Франческо Петрарка (1304—1374) – видатний італійський поет-гуманіст. Вивчити напам.ять один з сонетів.

 Сонет № 61


Благословенні будьте, день і рік,


   І мить. І місяць, і місця урочі,

   Де спостеріг я ті сяйливі очі.

   Що зав’язала світ мені навік!


   Благословен вогонь, що серце пік,

   Солодкий біль спечаленої ночі

   І лук Амура, що в безоболочі

   Пускав у мене стріл ясний потік!


   Благословенні будьте, рани серця

   І вимовлене пошепки ім’я

   Моєї донни – ніжне і кохане,


   І ці сторінки, де я про неї

   Творивши славу, що не в’яне,

   Й ти, неподільна радосте моя!

 

Сонет № 132

Як не любов, то що це бути може?

А як любов, то що таке вона?

Добро? — Та ж в ній скорбота нищівна.

Зло? — Але ж муки ці солодкі, Боже!

Горіти хочу? — Бідкатись негоже.

Не хочу? — То даремна скарг луна.

Живлюща смерте, втіхо – навісна!

Хто твій тягар здолати допоможе?


Чужій чи власній волі л служу?

Неначе в просторінь морську безкраю

В човні хисткому рушив без керма;


Про мудрість тут і думати дарма —

Чого я хочу — й сам уже не знаю;

Палаю в стужу, в спеку — весь дрижу.


31.01.24
Тема. Трагедія “Ромео і Джульєтта” Вільям Шекспір 1594-1595.
Пристрасне кохання Ромео і Джульєтти
Ідея – людські почуття святіші за вікові станові забобони
Головні герої “Ромео і Джульєтта”
Монтеккі: Ромео, його батьки, друзі (Меркуціо, Бенволіо), слуги;
Капулетті: Джульєтта, її батьки, Тібальт, слуги
Місце дії – Італія, Верона. Подіії відбуваються за 5 днів.
Час події, описаних у творі – ХІV століття
Композиція 5 дій, дії поділені на сцени.
“Ромео і Джульєтта” елементи сюжету:
Експозиція – зіткнення Монтеккі і Капулетті, бесіда Бенволіо і Ромео, підготовка до балу в будинку Капулетті;
зав’язка – зустріч Ромео і Джульєтти на балу у Капулетті і зародження любові;
кульмінація – сцена в склепі, коли кожен герой, вважаючи свого коханого померлим, приймає рішення піти з життя;
розв’язка – розповідь брата Лоренцо і примирення сімей.
Основна думка трагедії Шекспіра “Ромео і Джульєтта” – в тому, що для справжнього кохання немає нічого неможливого, не існує ніяких перешкод. Закоханим не можна було зустрічатися, їх сім’ї ворогували, але вони зустрічалися, вони кохали один одного. Трагедія закінчилася сумно – Ромео і Джульетта загинули через те, що їх ворогуючі сім’ї заважали їм бути разом, вони не розуміли, що існує щире, чисте кохання, не дивлячись ні на що.

Чому Ромео і Джульєтта стали вічними образами у світовій літературі? Це вічні образи, бо ці двоє закоханих перебороли ворожнечі своїх сімей коханням. Вони увійшли в історію літератури як символи невмирущого, вічного кохання, яке долає будь-які перешкоди, навіть смерть.

Подивтіься фільм. Ромео і Джльєтта 2013


28.02.24
Тема. Трагедія “Ромео і Джульєтта” Вільям Шекспір 1594-1595.
Пройдіть тестування тест



18,03,24
Тема. Мігель де Сервантес Сааведра “Дон Кіхот”
Перейдіть за посиланням, запишіть конспект та подивіться відео


25,03,24
Контрольний твір-роздум на тему
„Чи потрібні Дон Кіхоти в нашому житті?”
„Благородний лицар Дон Кіхот — герой і дивак” 
«Трагедія кохання Ромео і Джульєтти»


08,04,24
Лу́їс де Ґо́нґора «Галерник»
Основна думка:  засудження рабства, неприйняття будь-якого насилля над людьми.
Художні засоби вірша «Галерник»
алегорії: море – Всесвіт
порівняння – краю батьківського мури, короновані і горді;
образи-символи: образ галери (човна) –  симво­л людськоï долi, що несеться по хвилях життя, передає глибоке розчарування свiтом;  галерник – людина у Всесвіті;
метафори: О святе іспанське море, криваве море; море цілує, не вбиває сум;
полісиндетон –нагромадження у фразі  сполучників з метою підкреслення роздумів ліричного героя про глибину й незбагненність світу.

22,04,24
Тема. Жан Батист Мольєр, соціально-побутова комедія “Міщанин-шляхтич” 1670
Твір написаний на замовлення короля Людовика, який хотів висміяти турецькі звичаї. Це бажання було пов’язано з невдалим і вкрай принизливим прийомом посланників-самозванців турецького султана.
Ідея – людина повинна прагнути до внутрішньої шляхетності, здобувати знання та досвід, не втрачаючи свою гідність.

Основні ідеї – викриття соціальних і людських вад
Головні герої:
Пан Журден – прагне потрапити у вище товариство.
пані Журден,
Люсіль – дочка пана Журдена,
Клеонт – хлопець, закоханий в Люсіль. Його образ є втіленням честі та людської гідності.
Дорант – граф, закоханий в Дорімену,
Дорімена,
Ковєль – слуга Клеонта.
Ніколь – служниця Журдена.
Всі події відбуваються протягом одного дня в будинку пана Журдена в Парижі.

Композиція
Комедія складається з V актів.

Експозиція (дія 1): знайомство з паном Журденом, який наймає вчителів, щоб навчитися аристократичних манер
Зав’‎язка (дія 2): Журден хоче укласти шлюб з маркізою Доріменою, щоб отримати дворянський сан (Журден на цей час одружений і має доньку на виданні). Сварка вчилів через першість в освіті. Кравець одягає Журдена в  кумедний костюм, переконуючи, що це «останній писк моди» серед аристократів. Журден щедро всіх винагороджує.
Розвиток дії (дія 3):  Дорант обманює Журдена, витрачає його гроші на дорогі подарунки маркізі від свого імені, бо і сам хоче з нею одружитися. Дружина Журдена хоче видати заміж за Клеонта свою дочку Люсіль, у чому їй допомагає служниця Ніколь, закохана в слугу Клеонта Ков’‎єля. Журден проти шлюбу, бо Клеонт – міщанин, а не аристократ.
Кульмінація (Дія 4) – Журден залицяється до Дорімени, але його дружина виганяє гостей. З’‎являється переодягнений Ков’‎єль і каже Журдену, його доньці має зробити пропозицію син турецького султана, а майбутнього тестя він посвятить у сан «мамамуші». Журден  щасливий – він нарешті стане дворянином. Відбувається комічна церемонія, яку проводять «турки», найняті Клеонтом, і він сам, вдаючи сина турецького султана.
Розв’‎язка (Дія 5): Журден дає згоду на шлюб Люсіль з Клеонтом, вважаючи, що видає її заміж за сина турецького султана. Ніколь щаслива з Ков’‎єлем, а Дорант одружується з Доріменою, переконавши Журдена, що це таємний хід, що відверне увагу пані Журден від почуттів її чоловіка до маркізи. Всі щасливі – переміг розум над дурістю. Комедія закінчується балетом.

подивіться відео https://www.youtube.com/watch?v=fDpRbNAdrP8

22.05.24
Тема. Антуан де Сент-Екзюпері "Маленький принц" 1942.
Головні герої – маленький принц, льотчик, лис, король, честолюбець, пияк, ділок, ліхтарник, географ.
«Маленький принц» — казка про льотчика, який опинився в африканській пустелі Сахара внаслідок аварії літака. Тут чоловік зустрів маленького принца, у якого була своя планета завбільшки з будинок і якому не вистачало друга. Подорожуючи від астероїда до астероїда, маленький принц знайомиться з їх досить дивними мешканцями. Але головна зустріч у нього відбулася на Землі — він познайомився з мудрим лисом, який відкрив йому таємницю дружби й любові.
Подивіться відео маленький принц


Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

7 клас. Зарубіжна література

7 клас

5 клас